закрити ×
Комп'ютер
Windows
Програми
Мережа
ukr
МережаМожливості Інтернету → Як сторити сайт самостійно

Як сторити сайт самостійно







, 28.08.2012 р.

Нижче йтиметься про самостійне створення сайту. Автор поділиться власним досвідом сайтобудування, спробувавши викласти інформацію у доступній для новачків формі. Щоб навчитися створювати прості сайти, читач не повинен мати будь-якої спеціальної підготовки. Цілком достатньо простого володіння комп'ютером на рівні впевненого користувача (а також бажання, завзятості й посидючості). Зробіть сайт самостійно. Повірте, це не так складно, як здається на перший погляд.

Викладена нижче інформація, звичайно, не є вичерпною. Це свого роду основа, яка повинна допомогти початківцям не заплутатися у всій різноманітності даних, доступних в Інтернеті з цього питання.

Тим, хто ще взагалі не вивчав особливості створення сайтів, в першу чергу необхідно зрозуміти основні моменти роботи Інтернету і значення деяких важливих термінів.

Основні технічні особливості роботи Інтернету


Інтернет – це всесвітня комп’ютерна мережа, в якій кожен комп'ютер має власну унікальну адресу - IP-адресу (чотири групи цифр, розділених крапками). Хочете дізнатися IP-адресу свого комп'ютера (подивитися, як вона виглядає), пройдіть на сторінку www.internet.yandex.ru. Розглядати особливості системи адресації комп'ютерів особливого сенсу не бачу. Скажу лише, що завдяки цій системі, не дивлячись на величезну кількість комп'ютерів по всьому світу, інформація в мережі Інтернет безпомилково передається між ними.

Принцип роботи Інтернету багато у чому аналогічний телефонній мережі, де кожен абонент також має свій унікальний номер. У мережі Інтернет існують і своєрідні «автовідповідачі», які транслюють дані, що містяться на них, усім хто «додзвонився». Йдеться про сервери - комп'ютери, які цілодобово підключені до глобальної мережі та за рахунок використання спеціального програмного забезпечення надають всім бажаючим доступ до інформації, яка на них зберігається. На цих «серверах-автовідповідачах» і розміщуються сайти (текстові сторінки, фотографії, відео, бази даних та інші файли). Розміщення сайту на сервері називається хостингом.

Для перегляду сайтів на комп'ютері відвідувача повинна бути встановлена спеціальна програма, яка називається браузером (це всім відомі Internet Explorer, Mozilla Firefox, Opera та ін.) Ви, можливо, вже помітили, що для того, щоб зайти на певний сайт, в адресному рядку браузера зазвичай вводять не IP-адресу сервера, на якому він розміщений (чотири групи цифр, розділених крапками), а доменне ім'я сайту (наприклад, www.chaynikam.info). Давайте розберемося, чому так.

Насправді, якщо в браузері ввести IP-адресу сервера, на якому розташований сайт, ми теж потрапимо на цей ресурс. Але розробники мережі Інтернет порахували це не практичним і створили систему доменних імен (або просто доменів), що присвоюються сайтам. Кожному такому домену відповідає IP-адреса сервера, на якому розташовані файли певного сайту. Коли ми вводимо домен в адресний рядок, наш браузер спочатку потрапляє на спеціальний DNS-сервер, «дізнається» IP-адресу сервера сайту, що відповідає цьому домену, і переадресовується на нього. Це все відбувається дуже швидко, тому користувач нічого не помічає. Таким чином, доменне ім'я ніби підміняє IP-адресу сервера. Навіщо це потрібно? По-перше, замість незрозумілого номера (IP-адреси) сайт отримує певне ім'я, яке легко запам'ятати відвідувачам. По-друге, налаштування доменного імені в будь-який момент можна змінити, вказавши іншу IP-адресу, з якою воно буде асоціюватися. Це дуже важливо, оскільки власник сайту отримує можливість перенести свій ресурс на інший сервер, якщо поточний його не влаштовує, зберігши при цьому той же домен сайту.

Якщо підвести короткий підсумок, то для роботи сайту необхідно подбати про три важливі моменти: хостинг, доменне ім’я (домен) ну і, звичайно ж, про змістову частину сайту (текстові сторінки, зображення, відео та інші файли, які будуть транслюватися відвідувачам). Ці елементи доступні всім без значних грошових вкладень.

Змістову частину сайта можна створити і протестувати на локальному комп'ютері. Хостинг і доменне ім'я потрібні тільки для забезпечення цілодобового доступу до сайту всім бажаючим.

Хостинг


До вибору хостинга слід підійти відповідально, оскільки від цього залежить стабільність роботи сайту (його цілодобова доступність, швидкість завантаження сторінок на комп'ютери відвідувачів і т.д.). Зняти в оренду сервер сьогодні просто. Досить через Гугл або Яндекс здійснити пошук по слову «хостинг». Кількість компаній, котрі надаються такі послуги, просто величезна. Розібратися в цьому розмаїтті досить складно. Але не бійтеся помилитися. Як вже було сказано, хостинг завжди можна змінити на інший.

При виборі хостингу необхідно дотримуватися наступного порядку дій:

1. Визначитися з продуктивністю сервера (хостингу), необхідною для забезпечення нормальної роботи сайту.

Щоб було зрозуміло, коротко розповім про основні види хостингу.

Вище вже було сказано, що сервери, на яких розташовуються сайти - це звичайні комп'ютери. Компанії, які здають їх в оренду (компанії - хостери), розділяють ресурси цих серверів таким чином, щоб забезпечити їх оптимальне використання і максимальний прибуток для себе. Залежно від способу розподілу ресурсів сервера бувають різні види хостингу. Основні з них:

простий віртуальний хостинг - жорсткі диски одного фізичного сервера програмним шляхом діляться на комірки, кожна з яких здається в оренду різним людям або компаніям (у кожній з них розташовується сайт або сайти). Інші ресурси сервера (процесор, оперативна пам'ять і т.д.) є загальними для всіх. Цей вид хостингу найдешевший і підходить для більшості сайтів, які не створюють серйозних навантажень на сервер (відносно невелика відвідуваність, відеофайли, музика, програми на сайті відсутні, можливість скачування файлів відвідувачам не надається). Оренда такого хостингу обійдеться приблизно в 20 - 50 російських рублів на місяць в залежності від розміру орендованого дискового простору і деяких інших обставин. Але якщо ваш сайт буде споживати дуже багато ресурсів (наприклад, підвищиться його відвідуваність або ви викладете на загальний огляд багато відеофайлів), компанія-хостер попросить вас припинити це неподобство, оскільки продуктивність інших сайтів, розташованих на цьому ж сервері, буде страждати.

виділений віртуальний сервер - спосіб програмного розподілу ресурсів одного фізичного комп'ютера (сервера) шляхом створення на ньому окремих віртуальних машин. Кожній такій машині (віртуальному серверу) виділяється певний дисковий простір, частина ресурсів процесора і оперативної пам'яті, на неї встановлюється своя окрема операційна система. Орендувавши такий хостинг, користувач по суті отримує свій власний сервер (хоч і віртуальний). Всі ресурси віртуальної машини належать користувачеві і не залежать від роботи інших сайтів. Продуктивність віртуального сервера на порядок вище ніж в простого віртуального хостингу. І якщо її все-таки не буде вистачати, у компанії-хостера претензій до вас все рівно не буде, оскільки від браку ресурсів постраждає тільки ваш сайт. На такому хостингу можна розташовувати досить ресурсомісткі веб-проекти, що містять відео, музику, файли для скачування і т.д.

Мінімальна вартість оренди віртуального сервера становить близько 10 дол. США на місяць. Є тарифні плани значно дорожчі (в залежності від параметрів віртуального сервера).

реальний сервер - це коли фізичний сервер здається одному користувачу в оренду повністю (без поділу ресурсів). Цей вид хостингу найдорожчий, але й найпродуктивніший. Використовується він для дуже ресурсомістких проектів (ігрові сервери, файлообмінники і т.д.).

Якщо ви не плануєте надавати відвідувачам можливість завантажувати великі файли, які розташовані на вашому хостингу (відео, програми, аудіофайли і т.д.), тоді можна сміливо брати в оренду простий віртуальний хостинг. Пізніше якщо щось не буде влаштовувати, ви зможете «переїхати» на інший вид хостингу.

2. Далі необхідно вибрати хостера.

Керуватися при цьому в першу чергу слід не вартістю послуг тієї чи іншої компанії, а відгуками клієнтів про якість їх роботи. В Інтернеті багато рекламних статей про компанії, які надають такі послуги, тому довіряти тільки одному джерелу у цьому питанні не слід. Вивчіть проблему, почитайте спеціалізовані форуми або сайти, на яких користувачі обговорюють хостинг (наприклад, http://hosting101.ru/).

Рекомендувати якихось конкретних хостерів я особисто не буду, щоб не бути звинуваченим у рекламі. Зробіть вибір самі. Але пам'ятайте, що від стабільності роботи хостингу залежить відношення до сайту не лише відвідувачів, але й пошукових систем. Це дуже важливий показник, який разом з іншою інформацією враховується пошуковими системами при формуванні пошукової видачі. Тому якщо хочете, щоб ваш сайт колись потрапив на перші місця в Яндексі або Гуглі, вибирайте якісний хостинг. Не слід розміщувати сайт на безкоштовному хостингу (такий теж буває). Повірте, негативні моменти від його використання не компенсуються зекономленими грошима.

3. Оренда хостингу.

Визначившись з компанією-хостером, необхідно зайти на її сайт і зареєструватися. Потім з використанням отриманих логіна і пароля увійти до свого кабінету, вибрати вид хостингу (див. вище), тарифний план і сплатити оренду (через систему WebMoney або будь-яким іншим способом, зазначеним на сайті хостера). Хостер по електронній пошті вишле вам дані для FTP-доступу до сервера (сервер, логін, пароль), а також адресу вашого сервера, яку вам потрібно буде прописати в налаштуваннях доменного імені сайту (щоб асоціювати доменне ім'я сайту з орендованим сервером, див. нижче ).

Для FTP-доступу до хостингу на локальному комп'ютері необхідно встановити спеціальну програму - FTP-клієнт. Серед безкоштовних FTP-клієнтів одним з кращих є FileZilla. Користуватися FTP-клієнтом дуже просто: встановлюємо, запускаємо, у відповідні поля вводимо назву сервера, логін і пароль, надані хостером. В поле «номер порту» ставимо число 21. Після підключення до сервера FTP-клієнт працює аналогічно файловому менеджеру: в його вікні будуть відображатися файли, що містяться на сервері і локальному комп'ютері. Їх можна буде копіювати в обох напрямках.

Змістову частину сайту (сторінки, фотографії та інші файли) зазвичай викладають в папку public_html, яка знаходиться на сервері. У цю папку пізніше будуть «потрапляти» відвідувачі, пройшовши за адресою вашого сайту (після того, як в налаштуваннях доменного імені буде прописана адреса вашого сервера). Але про це йтиметься нижче.

Доменне ім'я


Як вже було сказано, доменне ім'я сайту - це його унікальна назва, яка складається з букв і цифр. Слово «унікальна» означає, що в Інтернеті не може одночасно існувати два сайти з абсолютно однаковими доменними іменами. Є організація (ICANN), що займається веденням єдиного реєстру доменних імен та регулює реєстрацію доменів в мережі Інтернет. Вносити інформацію до цього реєстру можуть тільки акредитовані компанії-реєстратори, які, в свою чергу співпрацюють з більш дрібними реєстраторами, котрі приймають заявки безпосередньо від користувачів. Сукупність цих компаній складає цілу мережу реєстраторів доменних імен.

Реєстрація домену платна. Вартість складає в середньому близько 10 доларів США за рік або більше (в залежності від доменної зони, див. нижче).

Як правило, компанії, котрі здають в оренду хостинг, надають також і послуги реєстрації доменів. Але реєструвати домен і орендувати хостинг краще в різних компаніях. Так ви будете менше залежати від кожної з них.

Зареєструвати домен просто. Спочатку необхідно пройти реєстрацію на сайті реєстратора доменних імен. Потім, використовуючи отриманий логін і пароль, увійти до свого кабінету і створити заявку, вказавши доменне ім'я, яке ви б хотіли зареєструвати, а також дані фізичної або юридичної особи, на яку воно буде зареєстровано. Після оплати ваш домен буде внесений до реєстру доменних імен. Процес реєстрації триває від декількох годин до декількох днів. Дізнатися про закінчення реєстрації ви зможете в своєму кабінеті на сайті реєстратора. Тут же можна керувати налаштуваннями доменного імені, зокрема, вказати адресу сервера, на якому буде розташовуватися сайт (цю адресу вам повинна повідомити компанія - хостер, див.вище). Після того, як домен буде зареєстрований і асоційований з сервером (вашим хостингом), ви зможете викладати на цей сервер файли змістової частини сайту, використовуючи FTP-клієнт. І будь-хто бажаючий зможе переглядати ці файли, ввівши в браузері свого комп'ютера доменне ім'я вашого сайту.

Як вибрати домен.

Доменні імена можуть реєструватися в різних доменних зонах (наприклад, .ru, .su, .ua, .com, .info, .net тощо). Кожна доменна зона має свої особливості, дізнатися про які ви зможете на сайті будь-якого реєстратора доменних імен. Викладати цю інформацію тут сенсу не бачу. Слід враховувати, що для успішної роботи сайту доменна зона не має вирішального значення. Але для Рунетe краще підійдуть домени в регіональних зонах ru, su, рф, або ж в міжнародних зонах net, com, org, info і ін. Прийняти рішення про те, в якій зоні реєструвати домен, вам доведеться самостійно.

Важливим моментом є також саме доменне ім'я. Воно повинно добре запам'ятовуватися і відображати зміст або призначення сайту. Надто довгі доменні імена реєструвати не слід. Вподобане вам ім'я може виявитися зайнятим в одній доменній зоні, і вільним в іншій. У таких випадках необхідно вибрати або інше ім'я, або іншу доменну зону.

Існує також поняття рівнів домену. Перший рівень - це безпосередньо сама доменна зона (net, com, org, info та ін.) Доменні імена другого рівня являють собою сукупність обраної користувачем назви сайту і доменної зони, у якій вона зареєстрована (наприклад, chaynikam.info - доменне ім'я другого рівня в доменній зоні .info). Але існують також і доменні імена третього рівня. Вигляд у них наступний - slovo.sayt.ru (цей домен взято тільки для прикладу і, ймовірно, не існує). Домени третього рівня, як правило, є безкоштовними і створюються власниками доменів другого рівня з тих чи інших причин. Наприклад, компанія-хостер в якості бонусу може створювати домени третього рівня і безкоштовно передавати їх у користування своїм клієнтам. Хочу застерегти вас від цього. Не дивлячись на безкоштовність, такий домен третього рівня насправді вам належати не буде. Для сайту необхідно використовувати виключно платне доменне ім'я другого рівня, зареєстроване на вас.

Як вже було сказано, домен - це ім'я вашого сайту, щось на кшталт назви фірми або торгової марки. Саме так до нього і слід ставитися, берегти і не допускати компрометації. На відміну від хостингу, який можна часто і безболісно міняти, доменне ім'я бажано не змінювати взагалі. Справа в тому, що чим більше часу проходить з часу реєстрації домену, тим «авторитетніше» він стає у Інтернеті. Поступово доменне ім'я «обростає» зовнішніми посиланнями (це коли інші сайти посилаються на ваш ресурс як на джерело якоїсь інформації), додається користувачами в закладки браузерів, все більше згадується в соціальних мережах, на форумах і т.д. Чим значніша вага доменного імені в Інтернеті, тим більше його «поважають» пошукові системи і тим більше в сайту відвідувачів. А чим вища відвідуваність - тим більше може заробити власник сайту на розміщенні реклами. Тому якщо довго і наполегливо працювати над своїм проектом, з часом його можна перетворити на непогане джерело додаткового заробітку. Прибуток може бути дуже суттєвим (іноді, кілька тис. дол. США на місяць). І уявіть собі, що буде, якщо через кілька років роботи над проектом ви раптом втратите домен. Все доведеться починати спочатку, реєструвати для сайту новий домен і заново відстоювати право на місце в мережі Інтернет. Тому доменне ім'я необхідно берегти і робити все для того, щоб його не втратити. А багато для цього робити не потрібно. Досить просто дотримуватися певних рекомендацій:

1. Не використовуйте безкоштовні доменні імена, зареєстровані на інших. Інакше результати вашої праці будуть належати не вам.

2. При реєстрації домену вказуйте достовірні дані власника (прізвище, ім'я, адреса, контактний телефон і т.д.). Якщо з якихось причин зареєструвати домен на себе ви не можете, вкажіть дані іншої реально існуючої людини, якій ви довіряєте. Необхідно, щоб цій людині про реєстрацію на її ім'я домену було відомо і в разі чого вона змогла допомогти вам відстояти права на нього (надати ксерокопію паспорта, підписати заяву і т.д.). Ситуації, коли потрібно щось комусь доводити, виникають не часто. Але все ж таки іноді бувають. Наприклад, щоб перереєструвати домен на іншу людину, його власнику необхідно вислати реєстратору нотаріально завірену заяву або прийти в офіс компанії з паспортом.

3. Реєструйте доменне ім'я через компанію, котра заслуговує довіри. Це повинен бути акредитований реєстратор, що зарекомендував себе тривалим терміном стабільної роботи, хай вартість його послуг і буде трохи вищою, ніж у звичайних реєстраторів (десь в 1,5 рази).

В історії Інтернету вже були випадки, коли реєстратори припиняли обслуговування клієнтів, нікого про це попередньо не попередивши. Наприклад, на початку 2012 року в Україні реєстратор доменних імен «МТ Менеджмент Груп Україна» просто пропав, переставши відповідати на листи і телефонні дзвінки (пропрацювавши перед цим 3 роки). Клієнти не мали можливості продовжити термін реєстрації своїх доменів або перевести їх на обслуговування до інших реєстраторів, оскільки їх заявки просто ігнорувалися. У ситуації, що склалася, здійснити трансфер доменів до інших реєстраторів змогли лише люди, які підтвердили свої права на ці домени (необхідно було вислати заяву і копію паспорта вищестоячому реєстратору або ж з'явитися до нього в офіс з паспортом). Хочу зазначити, що компанія «МТ Менеджмент Груп Україна» не характеризувалася високим авторитетом, надавала послуги різного роду неблагонадійним сайтам. У той же час, вартість реєстрації доменів в неї була однією з найнижчих.

Ця неприємна історія скоріше виняток з правил, але краще бути готовим до всього.

Змістова частина сайту


Створення змістової частини сайту є найскладнішим етапом. Майбутньому веб-майстру попередньо необхідно вивчити як мінімум принципи мови гіпертекстової розмітки HTML, навчитися створювати і використовувати таблиці стилів CSS. Не лякайтеся. Не дивлячись на незрозумілі назви, зробити це не дуже важко. Просто запасіться терпінням.

Головним складовим елементом змістової частини сайту є сторінки, які зазвичай взаємопов'язані між собою за допомогою гіперпосилань. Відвідувач, натискаючи на розміщене на сторінці посилання, переходить на іншу сторінку, звідти на наступну і т.д. Систему гіперпосилань, які пов'язують сторінки сайту, часто називають системою навігації по сайту або просто навігацією.

По суті, сторінка сайту - це звичайний текстовий файл з розширенням HTML. Створити найпростішу сторінку дуже легко. Досить відкрити текстовий редактор (наприклад, стандартний Блокнот) і зберегти в будь-якому місці порожній файл з назвою «111.html». Замість 111 можна написати будь-яку назву. Головне поставити після цього .html. Файл, збережений в такому форматі, автоматично буде розпізнаватися комп'ютером як файл Інтернету і відкриватися в браузері за подвійним клацанням (якщо не вірите, спробуйте створити такий файл). Бажано щоб назви всіх сторінок сайту були написані латиницею. Називати сторінки можна як завгодно, окрім головної сторінки сайту. Її ім'я повинне бути index.html. Ця сторінка поміщається в папку public_html (згадувалася вище в розділі про хостинг) і демонструватиметься відвідувачам сайту першою. Інші сторінки файли можуть перебувати або у цьому ж розділі, або в іншій папці, яка також повинна знаходитися в розділі public_html. На головній сторінці варто розмістити основну інформацію про сайт, а також навігаційні посилання на інші сторінки (меню сайту).

Відкрити у браузері будь-яку сторінку сайту можна не заходячи на головну сторінку. Для цього в адресному рядку крім доменного імені сайту необхідно вказати розташування і назву цієї сторінки. Наступні приклади допоможуть зрозуміти принцип адресації сторінок:

• ввівши в адресний рядок браузера «www.sayt.ru», користувач потрапить на головну сторінку сайту SAYT.RU (яка називається index.html і знаходиться в папці public_html хостингу);

• якщо ввести "www.sayt.ru/stranica1.html», відкриється сторінка з назвою stranica1, що знаходиться в папці public_html хостингу;

• якщо ввести "www.sayt.ru/razdel2/stranica2.html», відкриється сторінка з назвою stranica2, що знаходиться в папці razdel2, яка лежить в папці public_html хостингу.

Як вже було сказано, в сторінки сайту можна вставляти текст, картинки, відео, музику, посилання на інші сторінки і т.д. Для оформлення сторінок сайту і додавання на них зазначених об'єктів використовується мова гіпертекстової розмітки HTML. На думку автора, найпростіший та найзрозуміліший підручник з HTML був написаний Наталією Альонової. Він доступний усім бажаючим на сайті Постройка.ру (http://www.postroika.ru/html). Підручник можна скачати або вивчати онлайн. Оволодіти основними принципами HTML можна всього за кілька годин. Цих знань буде достатньо для створення найпростішого сайту.

У той же час, разом з HTML вкрай бажано використовувати таблицю стилів CSS. По-перше, візуально оформлення сайту стане на порядок вище, по-друге, сторінки сайту будуть займати менше місця, швидше відкриватися і т.д. Непоганий підручник по CSS доступний за адресою http://htmlbook.ru/samcss. Розпочинати його вивчення доцільно, тільки розібравшись в принципах роботи HTML.

Вивчіть вказані вище підручники та зробіть сайт самостійно. Це буде найскладнішим та най тривалішим етапом. Необхідно проявити терпіння. Не потрібно відмовлятися від ідеї про створення сайту при виникненні якихось труднощів. Відповіді на всі питання є в Інтернеті. Можете надсилати питання мені в поштову скриньку або в гостьову книгу сайту.

Попрацювавши 1-2 дні, будь-хто з новачків зможе створити простий сайт з декількох сторінок. При цьому, намагайтеся дотримуватися наступних рекомендацій (хай відразу вам і не буде зрозуміло навіщо):

• зазвичай всі сторінки одного сайту дуже схожі одна на одну (оформлення, посилання для виклику контактної інформації, форма пошуку по сайту, логотип сайту або компанії, кнопки меню та інші елементи навігації і т.д.). Тому спочатку доцільно розробити певний шаблон сторінки сайту, що містить всі ці стандартні елементи, характерні для всіх сторінок. Маючи такий шаблон, в подальшому ви зможете створювати нові сторінки за лічені хвилини;

• серйозно підійдіть до вибору теми сайту. З самого початку потрібно чітко розуміти про що буде ресурс, усвідомлювати мету його створення. Тематикою сайту веб-майстер повинен добре володіти. Крім того, тематика сайту повинна дозволяти періодично додавати на сайт нову інформацію (постійно створювати нові сторінки). Сайт повинен рости і постійно розвиватися, поступово наповнюючись новим контентом (змістом);

• не намагайтеся створювати сайти на дуже широкі теми. Сайти про все по суті є сайтами ні про що. У більшості випадків вони приречені на провал і ніколи не стануть популярними;

• тексти, що розміщуються на сайті, повинні бути унікальними. Тобто, інших таких текстів в Інтернеті не повинно бути. Кращий спосіб добитися унікальності - писати всі тексти самостійно;

• всі тексти повинні бути написані грамотно, з мінімальною кількістю помилок;

• і найголовніше, сайт в першу чергу повинен бути орієнтований на задоволення певних потреб людей, бути зручним і цікавим. Його оформлення, як і зміст, має величезне значення. З незручних і нецікавих сайтів користувачі йдуть відразу і не повертаються. Такі сайти не зможуть потрапити в число лідерів видачі пошукових систем (Яндекс, Гугл та ін.). Роботи пошукових систем вміють правильно оцінювати поведінку відвідувачів на сайті. Для них цей фактор є одним з найважливіших показників якості сайту. І якщо сайт не буде подобатися відвідувачам, він не буде подобатися і пошуковим системам. А без них успіху в Інтернеті домогтися неможливо.





chaynikam.info © 2009 - 2016