Основні складові частини комп'ютера знаходяться в системному блоці, який, власне, і є комп'ютером. Всі інші (зовнішні) пристрою (монітор, клавіатура, миша, принтер, сканер тощо.) - це лише доповнення до нього. Фактично, без будь-якого з них комп'ютер буде працювати і зможе виконувати свої основні функції. Без клавіатури, мишки і монітора у користувача просто не буде можливості керувати системою, без принтера - надрукувати результати роботи, без аудіоколонок - прослухати звукову інформацію і т.д. Але основні можливості комп'ютера визначаються все ж "начинкою" системного блоку. Якщо комп'ютер "не тягне" яку-небудь програму або гру, заміною монітора або інших зовнішніх пристроїв проблему не вирішиш. У таких випадках допомагає тільки заміна відеокарти, процесора або ж деяких інших "внутрішніх" елементів. У більшості випадків таку заміну можна здійстини самостійно.
Всі викладені у даній статті принципи побудови та роботи стосуються й ноутбуків. Однак, враховуючи компактність та інші специфічні моменти, всі складові частини портативних комп’ютерів у корпусі розміщені дуже щільно. Заміна окремих таких частин потребує наявності певних інструментів, вмінь та навичок. Тому у випадку, коли необхідно здійснити серйозний ремонт ноутбука, краще звернутися до спеціалістів. У той же час замінити жорсткий диск чи акумуляторну батарею можна й самостійно.
Між можливостями і вартістю складових частин комп'ютера існує пряма залежність. Тому щоб не витрачати зайвих коштів, до підбору конфігурації ПК потрібно підходити з розумом. Насамперед, потрібно чітко визначитися із завданнями, для вирішення яких купується комп'ютер. Він повинен справлятися з ними з невеликим запасом. Купувати потужну машину "на перспективу" особливого сенсу немає, оскільки зайвий запас потужності (яка все одно буде простоювати) може додати до 100 % до загальної вартості комп'ютера. А враховуючи високі темпи розвитку цієї галузі, через 1–1,5 року вартість комп'ютера напевно істотно впаде (можливо, навіть у рази).
Якщо ви вже визначилися з функціональним призначенням майбутнього комп'ютера, можна приступати до пошуку машини з відповідною конфігурацією. Не слід повністю покладатися в цьому питанні на думку консультантів комп'ютерних магазинів. Вони зацікавлені зовсім не в економії ваших грошей. Краще порадитися зі знайомими, які розуміються на комп'ютерній техніці, або розібратися у всьому самостійно.
Комп'ютер можна придбати у зібраному вигляді, або ж поагрегатно з подальшою його самостійної зборкою. Останній варіант досить привабливий у плані підбору максимально відповідної конфігурації та економії коштів. Повірте, зібрати комп'ютер не складніше, ніж дитячий конструктор. Потрібно просто володіти певним, відносно невеликим обсягом знань. Матеріали даного сайту вам в цьому допоможуть.
Кожен з пристроїв, що входять до складу комп'ютера, має свої характеристики, якими визначаються можливості системи. Всі ці елементи мають стандартні розміри, всередині корпусу кріпляться в спеціально відведені місця і з'єднуються між собою стандартними роз'ємами. Але при цьому, кожен елемент обов'язково потрібно підбирати з урахуванням характеристик інших пристроїв системи, щоб вони не обмежували або навіть не конфліктували один з одним. Немає сенсу ставити потужну відеокарту в систему з дуже слабким процесором, який не дасть можливість повністю використовувати її потенціал. Відомі випадки, коли деякі відеокарти на одних материнських платах не працюють, і без будь-яких проблем функціонують на інших. Наприклад, відеокарти GeForce 8800, 9800 конфліктували з материнськими платами на деяких старих чіпсетах VIA. Такі випадки швидше виняток з правил, але все ж таки іноді мають місце.
Тому якщо ви твердо вирішили самостійно зібрати комп'ютер або ж замінити окремі його складові частини на більш потужні, перед придбанням переконайтеся в їх сумісності та відповідності іншим елементам системи.
Основні складові частини комп'ютера:
Материнська (головна) плата (англ. - motherboard, MB, розм. - мамка, мати) - це основна плата, до якої приєднуються всі частини комп'ютера (процесор, відеокарта, ОЗУ і ін.), встановлюється в системному блоці. Головне завдання материнської плати – об’єднати і забезпечити спільну роботу всіх інших елементів. Більш детальну інформацію про материнських платах див. тут.
Центральний процесор (ЦП, розм. - проц, камінь і т.д.) - мабуть, найважливіша частина комп'ютера, що здійснює обробку всієї інформації, встановлюється на материнську плату в спеціальний роз'єм (сокет). Саме продуктивністю процесора в першу чергу визначаються можливості комп'ютера.
Докладніше про центральний процесор читайте тут.
Модулі ОЗП (оперативного запам'ятовуючого пристрою) - являє собою невелику плату з розміщеними на ній мікросхемами. У них тимчасово зберігається інформація, необхідна процесору в певний момент часу. Швидкість доступу до оперативної пам’яті досить велика. Процесор оперує такими даними, отримуючи до них майже миттєвий доступ. На материнську плату одночасно може встановлюватися кілька модулів ОЗП з метою збільшення загального обсягу оперативної пам'яті. Більш детально про модулі ОЗП читайте тут.
Запам'ятовуючий пристрій (жорсткий диск, SSD) - частина комп'ютера, в якій зберігається вся інформація. На відміну від оперативної пам'яті, дані на жорсткому диску зберігаються постійно, не зникають після вимикання комп'ютера або відключення вінчестера від материнської плати і живлення (дані можуть видалятися або змінюватися користувачем). У порівнянні з ОЗП, швидкість доступу до даних на жорсткому диску в сотні разів нижча. Жорсткий диск підключається до материнської плати.
Детально про запям’ятовуючі пристрої читайте тут.
Відеокарта (графічний процесор(GPU) - частина комп'ютера, що здійснює обробку графічної інформації, установлюється в спеціальний роз’єм материнської плати. На деяких материнських платах є вмонтовані (інтегровані) графічні процесори. У порівнянні з відеокартами, продуктивність цих процесорів значно нижча, але їх можливостей цілком достатньо для вирішення нескладних завдань (робота з текстом, перегляд сторінок Інтернету, більшості форматів відео і т.д.). Відеокарту в таких випадках можна не купувати. Материнська плата з інтегрованим графічним процесором є розумним рішенням для офісних комп'ютерів.
Більш детальну інформацію про відеокарти дивіться тут.
Приводи для оптичних і інших носіїв. Ці пристрої потрібні для зчитування та запису CD, DVD дисків, 3,5 дюймових дискет і ін. носіїв. Цей елемент вже не є обов'язковою частиною комп'ютера. Детальніше про оптичні приводи читайте тут.
Корпус системного блоку - здавалося б, дуже простий елемент, але насправді від його якості, розмірів і внутрішньої структури багато в чому залежить охолодження, а відтак і термін служби складових частин комп'ютера.
Системи охолодження - різного роду пристрої, що забезпечують ефективне розсіювання тепла і запобігають перегріванню окремих елементів комп'ютера. Охолодження найбільше потребують центральний процесор, відеокарта, жорсткі диски великих розмірів, схеми чіпсета материнської плати.
Миша і клавіатура - основні, звичні всім пристрою керування комп'ютером.
Монітор - невід'ємний елемент комп'ютера, в графічному наочному вигляді відображає інформацію про операції, що здійснюються комп'ютером. Комп'ютер зможе працювати і без монітора, але керувати ним буде неможливо.
Мережеві карти, модеми - пристрої, що забезпечують з'єднання та "спілкування" комп'ютерів між собою. Без них комп'ютерних мереж взагалі не існувало б (у тому числі і Інтернету).
Принтери - пристрої для виведення інформації з комп'ютера в друкованому вигляді. Сучасні принтери дозволяють друкувати не лише текст, але й досить якісні фотографії. При цьому, друк можна робити не тільки на звичайному папері, але і фотопапері, конвертах, поверхні оптичних носіїв і т.д.
Інші пристрої - до комп'ютера можна під'єднуватися багато інших пристроїв з метою вирішення широкого спектру задач (аудіосистема, вебкамера, мікрофон, TV-тюнер і ін.). Ці пристрої не є обов'язковими елементами.
