пошук
мова
пристрої windows програми мережа
русский українська
ПристроїБудова комп'ютера → Будова комп'ютера

Будова комп'ютера

28.08.2011 р.

Комп'ютер, в повсякденному розумінні, складається з системного блоку, монітора, клавіатури, мишки, аудіосистеми. До нього можна підключити геймпад, принтер, сканер і багато інших пристроїв.

Але найголовнішою, складаною і дороговартісною частиною комп'ютера є системний блок. Власне, це і є комп'ютер (в класичному розумінні). Решта пристроїв призначені лише для введення і виведення інформації в різній формі. Тому вони і називаються периферійними (англійське слово peripheral перекладається як "другорядний, зовнішній, окружний, віддалений").

Якщо до системного блоку приєднати сучасніший монітор, клавіатуру або мишу, стане зручніше дивитися фільми, працювати з текстом або грати, але можливості комп'ютера від цього не покращаться. Більше того, при відключенні будь-якого з периферійних пристроїв комп'ютер буде продовжувати працювати, оскільки всі обчислювальні процеси відбуваються всередині системного блоку.

Про його будову і йтиметься в цій публікації.

Системний блок складається з декількох ключових частин, без яких комп'ютер не може функціонувати - це материнська плата, процесор, оперативна пам'ять, постійний запам'ятовуючий пристрій і блок живлення. Критично важливою є також наявність відеокарти, без якої неможливо вивести графічну інформацію із комп'ютера на монітор.

Всередину системного блоку можуть встановлюватися інші пристрої, які, по суті, є "внутрішніми" аналогами периферійних пристроїв і без них цілком можна обійтися (телевізійні тюнери, карти захоплення відео, звукові карти, модеми, wi-fi модулі, дисководи, карт-рідери тощо).

Материнська плата

Основою будь-якого комп'ютера (системного блоку) є материнська плата (головна плата, англ. Motherboard, MB, mainboard, розм. - мамка, материнка, мати та ін.). Її неможливо не помітити, якщо відкрити кришку системного блоку (вона найбільша).

До материнської плати приєднуються центральний процесор, оперативна пам'ять, відеокарта, запам'ятовуючі пристрої та ін. На ній же розміщені USB та інші роз'єми для підключення решти обладнання (див. зображення). Головне завдання материнської плати - з'єднати всі ці компоненти і змусити їх працювати як єдине ціле.

Детальніше про материнську плату читайте тут.

Процесор

Процесор (центральний процесор, CPU) - головна мікросхема комп'ютера. Він виконує всі команди користувача і "керує" іншим "залізом". Від нього безпосередньо залежить швидкодія комп'ютера і його можливості.

Зовні процесор виглядає як невелика плата з багатьма контактами з одного боку і плоскою металевою коробочкою з іншого (див. зображення). Всередині він має дуже складну мікроструктуру, яка включає мільйони транзисторів. Детальніше про процесор можна дізнатися тут.

На материнській платі процесор кріпиться в спеціальному роз'ємі, який називається роз'ємом центрального процесора або сокетом (socket). Існує багато видів сокетів, в кожен з яких можна встановити тільки процесори певного типу (з таким-же роз'ємом). Наприклад, на материнську плату з Socket LGA1151 можна встановити тільки процесори Intel Celeron, Pentium, Core i3, Core i5 і Core i7 з роз'ємом LGA1151. Для процесорів AMD (Athlon, Phenom, Ryzen та ін.) знадобляться материнські плати з іншими підходящими роз'ємами.

Зверху встановленого на материнській платі процесора кріпиться охолодження. Найчастіше, воно складається з радіатора та вентилятора (кулера) для розсіювання тепла (див. зображення). Це теж важлива частина комп'ютера, оскільки без охолодження процесор буде перегріватися і при досягненні ним критичної температури (у кожної моделі процесора вона своя) комп'ютер вимкнеться. Запустити його знову буде неможливо до тих пір, поки процесор не охолоне.

Між охолодженням і процесором обов'язково прокладається шар термопасти. Детальніше про це тут.

Постійний запам'ятовуючий пристрій

Постійний запам'ятовуючий пристрій призначений для зберігання інформації. Головними його характеристиками є об'єм зберігання даних і швидкість зчитування / запису. Чим більшим є об'єм накопичувача, тим більше на ньому можна зберігати різного роду файлів. Ну а від швидкості зчитування / запису залежить те, наскільки швидко система зможе отримувати до них доступ.

Постійні запам'ятовуючі пристрої бувають двох основних типів - SSD (англ. Solid-State Drive) і HDD (англ. Hard Disk Drive, він же "жорсткий диск", по-простому - "вінчестер").

Головною перевагою SSD-пристроїв є висока швидкість зчитування / запису, що позитивно позначається на "чутливості" комп'ютера (швидше запускаються програми, відкриваються файли і т.д.). Жорсткі диски відрізняються більш високою довговічністю і кращим співвідношенням показників "об'єм зберігання даних / вартість пристрою".

Щоб користуватися всіма перевагами, в комп'ютери часто встановлюють два запам'ятовуючих пристрої. Однин з них - SSD, який служить для зберігання системних файлів і програм, інший - HDD для зберігання решти інформації (відео, фото та ін.). Внутрішніх запам'ятовуючих пристроїв в системному блоці може бути більше двох. Але для роботи комп'ютера достатньо й одного такого пристрою (будь-якого типу).

До материнської плати SSD і HDD зазвичай підключаються через інтерфейс (роз'єм) SATA. Існують більш швидкі варіанти SSD, призначені для підключення до роз'ємів M.2 або PCI-E материнської плати (див. зображення).

Детальніше про постійні запам'ятовуючі пристрої можна дізнатися тут.

Оперативна пам'ять

До складу комп'ютера обов'язково входить оперативна пам'ять (оперативний запам'ятовуючий пристрій, скорочено - ОЗП). Це дуже швидкий буфер пам'яті, який використовується процесором. За спрощеною схемою його призначення можна пояснити наступним чином.

Процесор працює за конвеєрною схемою. Для обробки даних він ділить їх на блоки. Тимчасово ці блоки потрібно десь зберігати, але так, щоб отримувати до них миттєвий доступ. Використовувати з цією метою постійні запам'ятовуючі пристрої не можна, оскільки швидкість доступу до інформації, яка знаходиться на них, занадто низька. Для цього і призначена оперативна пам'ять, швидкість якої вища в рази.

Важливо, щоб у комп'ютера був достатній об'єм ОЗП. Якщо при виконанні якихось розрахунків вільна оперативна пам'ять закінчується, процесор для її розширення починає використовувати постійний запам'ятовуючий пристрій. Швидкість роботи комп'ютера в такі моменти дуже знижується.

Оперативна пам'ять комп'ютера складається з одного або декількох модулів ОЗП - мікросхем пам'яті (див. зображення), які встановлюються в спеціальні роз'єми материнської плати. Ці мікросхеми енергозалежні. Тобто, всі дані, які знаходяться в них, "зникають" при вимкненні живлення (якщо вийняти модуль із роз'єму материнської плати або вимкнути комп'ютер).

Модулі ОЗП бувають декількох типів. Найбільш сучасним і швидким типом ОЗП зараз є DDR4, хоча більш старі й повільні DDR3 та DDR2 все ще є досить поширеними. Роз'єми різних типів ОЗУ відрізняються. На материнську плату, розраховану на встановлення DDR3, неможливо встановити модулі DDR4 або DDR2. Навіть фізично вони туди не увійдуть.

Детальніше про оперативну пам'ять можна дізнатися тут.

Відеокарта

Відеокарта (відеоадаптер, графічний адаптер, графічний процесор, GPU) - частина комп'ютера, яка відповідає за обробку відеоінформації та її виведення на монітор (див. зображення). Сучасні відеокарти приєднуються до роз'єму PCI-Express x16. Деякі материнські плати мають кілька роз'ємів PCI-Express x16. Це дозволяє одночасно використовувати в системному блоці дві чи більше відеокарт, що робить графічну підсистему комп'ютера більш швидкою.

В багатьох випадках комп'ютер може успішно працювати і без окремої відеокарти, оскільки багато сучасних процесорів оснащені інтегрованими (вбудованими) графічними чіпами. Такий чіп заміняє відеокарту. Він може бути інтегрованим також і в материнську плату (в дуже старих комп'ютерах). Можливостей вбудованих чіпів цілком достатньо для офісної роботи, тобто обробки тексту, читання сторінок Інтернету, перегляду відео, фотографій і навіть гри в нескладні ігри (типу пасьянс "Косинка" або "Солітер"). Якщо ж комп'ютер призначений не тільки для офісних завдань, але й для серйозної роботи з графікою або гри в 3D-ігри, без окремої (дискретної) відеокарти обійтися не можна.

В ігровому комп'ютері відсутність окремої відеокарти не може компенсуватися наявністю швидкого процесора. Процесор середнього рівня в парі з хорошою відеокартою в іграх залишить далеко позаду найшвидший процесор з інтегрованим графічним адаптером. Необхідно також враховувати, що надто слабкий процесор не дасть можливості відеокарті розкрити весь свій ігровий потенціал. Тут важливо знайти баланс.

Детальніше про відеокарту можна дізнатися тут.

Блок живлення

Для живлення комп'ютера потрібен блок живлення. Від його надійності залежить стабільність роботи комп'ютера. Встановлюється блок живлення в спеціальний відсік системного блоку і підключається до материнської плати, відеокарти та деяких інших внутрішніх пристроїв за допомогою кабелів.

Під час вибору блоку живлення необхідно враховувати його сумарну потужність, силу струму на лінії 12В (ці показники повинні задовільняти вимоги відеокарти, процесора й інших "споживачів електроенергії"), а також наявність кабелів з необхідними роз'ємами та інші характеристики.

Детальніше про вибір блоку живлення і його характеристиках можна дізнатися тут.

Інші важливі пристрої

В системному блоці будь-якого сучасного комп'ютера також є:

Мережева карта.

Як правило, вона вже вбудована в материнську плату комп'ютера і купувати її не потрібно. Але якщо, наприклад, вбудована карта вийшла з ладу або її можливостей недостатньо, можна придбати окрему мережеву карту. Як правило, встановлюється вона в роз'єм PCI-E материнської плати.

Звукова карта.

Тут аналогічна ситуація. Всі сучасні материнські плати оснащуються вбудованою звуковою картою, яка видає цілком пристойний звук. Але якщо якість звучання вмонтованої карти не влаштовує, або ж вона вийшла з ладу, завжди можна придбати окрему звукову карту і встановити її в PCI-E материнської плати.

Для повноцінної роботи важливо не лише зібрати комп'ютер в єдине ціле. Щоб "оживити" все це "залізо" обов'язково потрібна операційна система й інше програмне забезпечення, яке встановлюється на постійний запам'ятовуючий пристрій.

Детальніше про операційну систему можна дізнатися тут.

Вище перераховано лише важливі пристрої, які повинні бути в комп'ютері. Однак, в системний блок можна встановити ще багато іншого обладнання: оптичні дисководи, Wi-Fi-адаптери, Bluetooth-адаптери, модеми, карти захоплення відео, ТВ-тюнери, карт-рідери тощо.

Якщо комп'ютер перегрівається, в системний блок можна поставити додаткові кулери (вентилятори). Якщо вони створюють багато шуму, можна встановити реобас для ручного регулювання швидкості їх обертання. Для охолодження процесорів і відеокарт існують також високоефективні й тихі системи водяного охолодження.

Якщо важливим є зовнішній вигляд, можна придбати прозорий корпус системного блоку і встановити всередину кольорову підсвітку.

Тобто, як і у випадку з автомобілем, комп'ютер можна "тюнінгувати" до нескінченності.

ПОДІЛИТИСЬ:

НАПИСАТИ АВТОРУ
Схожі матеріали


Бінарне кодування інформації

Будь-яка інформація усередині комп'ютера зберігається і обробляється у вигляді довгого коду, що складається всього з двох символів. Цей код називається двійковим чи бінарним.

За своєю суттю він дуже схожий на всім відомий код Морзе, у якому двома символами (довгий і короткий імпульс) шифруються літери для передачі текстової інформації по дротах або іншим способом.

Комп'ютери ж пішли значно далі. В них у формі бінарного коду зберігаються не лише текстові дані, але й програми, музика, зображення і навіть відео високої чіткості.

Перед виведенням інформації на екран, в аудіосистему або роздруковуванням, комп'ютер "перекладає" її на зрозумілу людині мову. Але всередині комп'ютера вона зберігається і обробляється виключно у вигляді двійкового коду.

Якщо ви не програміст, знати систему використання бінарного коду досконало не обов'язково. Для розуміння принципів роботи комп'ютера достатньо розібратися з питанням у загальних рисах. В цьому вам і допоможе пропонована стаття.

ΞдетальнішеΞ
Як дізнатися комп'ютера

Напевно, кожному користувачу ПК відомо, що можливості комп'ютера не безмежні і залежать від характеристик основних пристроїв, що входять до його складу. Чим вищою буде продуктивність кожного із цих пристроїв, тим значнішою буде і загальна продуктивність всього комп'ютера. Значення має також версія Windows, яка використовується на комп'ютері.

Порівнюючи згадані характеристики з вимогами тих чи інших програм (комп'ютерні ігри, офісні додатки і ін.), користувач може визначити, відповідає їм комп'ютер чи ні.

В цій публікації описані способи визначення основних характеристик комп'ютера.

ΞдетальнішеΞ
Що таке PCI Express

PCI Express (PCIe, PCI-e) – один з найпоширеніших протоколів передачі даних. Він використовується в сучасній комп'ютерній техніці для забезпечення взаємодії різних її функціональних блоків між собою.

Для самостійної збірки або апгрейду комп'ютера необхідно розуміти, що таке PCI Express, які існують його версії, чим вони відрізняються і які можливості забезпечують.

Актуальності питанню надає також те, що нещодавно компанія AMD в своїх останніх процесорах і відеокартах почала використовувати нову версію PCI Express (PCIe 4.0), позиціонуючи це як важливу перевагу над пристроями конкурентів. Чи справді це так?

У всьому цьому ми й спробуємо розібратися.

ΞдетальнішеΞ
Як включити AHCI-режим для SATA в Windows Vista і Windows 7

AHCI - продвинутий режим роботи інтерфейсу (роз'єму) SATA, через який сучасні запам'ятовуючі пристрої (жорсткі диски, SSD) підключаються до материнської плати комп'ютера. Використання AHCI дозволяє прискорити роботу дискової підсистеми комп'ютера.

У статті описано порядок активації AHCI в Windows Vista і Windows 7.

ΞдетальнішеΞ
Як включити AHCI-режим для SATA в Windows 8

Внутрішні запам'ятовуючі пристрої комп'ютера (жорсткі диски і SSD) з активованим режимом AHCI працюють швидше. Це позитивно позначається на загальній швидкодії усього комп'ютера.

Про те, як увімкнути AHCI на комп'ютерах з Windows 8, йдеться у цій статті.

ΞдетальнішеΞ
Таблиця сумісності процесорів і материнських плат AMD

Однією з особливостей комп'ютерів на базі процесорів AMD, якою вони вигідно відрізняються від платформ Intel, є високий рівень сумісності процесорів і материнських плат. У власників відносно не старих настільних систем на базі AMD є високі шанси безболісно "прокачати" комп'ютер шляхом простої заміни процесора на "камінь" з новішої лінійки або ж флагман з попередньої.

Якщо ви належите до їх числа і задалися питанням "апгрейду", ця невелика табличка вам стане в пригоді.

ΞдетальнішеΞ
ПРИСТРОЇ Смартфони Смартфони, гаджети Мобільні SoC ПК: основи Будова комп'ютера Драйвери пристроїв BIOS, UEFI ПК: внутрішні пристрої Процесор Материнська плата Відеокарта Оперативна пам'ять Жорсткий диск, SSD Блок живлення Мережева карта Звукова карта Кулери, охолодження ПК: зовнішні пристрої Мишка Клавіатура Монітор, телевізор Флешка Оптичні диски Принтер, сканер Маршрутизатор, Wi-Fi WINDOWS Інсталяція і оптимізація Інсталяція Windows Оновлення, відновлення Оптимізація Windows Файли і папки Файли Папки Архіви Іконки та ярлики Контекстне меню Використання Windows Основи Робочий стіл Панель завдань Мій комп'ютер Облікові записи Гарячі клавіши Дата та час Мова Шрифти Звуки Панель керування Диспетчер завдань Диспетчер пристроїв Реєстр Командний рядок Віртуалізація Безпека ПРОГРАМИ Інструкції та поради Встановлення програм Автозавантаження програм Microsoft Word Microsoft Excel Браузери Архіватори Файли, мультимедіа Безпека

МЕРЕЖА Основи Налаштування мережі Можливості Інтернету Корисні сайти


вгору