Жорсткий диск, SSD

AHCI - продвинутий режим роботи інтерфейсу (роз'єму) SATA, через який сучасні запам'ятовуючі пристрої (жорсткі диски, SSD) підключаються до материнської плати комп'ютера. Використання AHCI дозволяє прискорити роботу дискової підсистеми комп'ютера.

У статті описано порядок активації AHCI в Windows Vista і Windows 7.

Внутрішні запам'ятовуючі пристрої комп'ютера (жорсткі диски і SSD) з активованим режимом AHCI працюють швидше. Це позитивно позначається на загальній швидкодії усього комп'ютера.

Про те, як увімкнути AHCI на комп'ютерах з Windows 8, йдеться у цій статті.

Активація режиму AHCI інтерфейсу SATA дозволяє комп'ютеру використовувати розширені можливості роботи з внутрішніми запам'ятовуючими пристроями (жорсткими дисками, SSD) і таким чином підвищити їх продуктивність.

Детальніше про режим AHCI, а також про те, що необхідно для його активації, піде мова в цій статті.

Якщо на комп'ютері з Windows Вам чимось не подобається стандартна іконка локального диска, її можна змінити на будь-яку іншу.

Все, що знадобиться - це нова іконка у вигляді файлу з розширенням ICO. Її можна завантажити з інтернету або ж створити самостійно. Бажано, щоб зображення цієї іконки було досить великим (не менше 64х64 пікселів), інакше зовнішній вигляд диска, до якого ви збираєтеся її "прикріпити", в деяких режимах відображення буде не дуже привабливим.

Треба також внести декілька нескладних змін в системний реєстр Windows.

Кожен користувач комп'ютера рано чи пізно стикається з ситуацією, коли певний жорсткий диск, флешка або інший запам'ятовуючий пристрій починає працювати нестабільно. При спробі отримати доступ до файлів, що зберігаються на ньому, комп'ютер повідомляє про наявність на пристрої помилок.

Причиною цьому може стати неправильне відключення носія від комп'ютера, раптове зникнення напруги в мережі електроживлення, перезавантаження комп'ютера кнопкою "Reset" на системному блоці та ін.

У більшості випадків, проблема вирішується штатними засобами Windows. Установка додаткового програмного забезпечення не потрібна.

Як Вам вже, напевно, відомо, кожному запам'ятовуючому пристрою, підключеному до комп'ютера (локальні диски, знімні вінчестери, флешки, дисководи оптичних дисків та ін.), присвоюється буква латинського алфавіту.

Як правило, процес призначення пристрою цієї букви відбувається автоматично під час його підключення до комп'ютера. Але, у разі потреби, користувач може самостійно перепризначати букву будь-якому пристрою, якщо результати автоматичного вибору його чимось не влаштовують.

Про те, як це зробити, і йтиметься у цій статті.

Якщо Вас не влаштовує те, яким чином простір внутрішнього запам'ятовуючого пристрою комп'ютера розділений на логічні диски - перерозподіліть його.

Ви можете самостійно збільшити розмір одного локального диска за рахунок зменшення розмірів інших, об'єднати декілька локальних дисків в один, або ж навпаки - розділити один локальний диск декілька. У цьому немає нічого складного.

В процесі роботи комп'ютер постійно зберігає різноманітні дані на своєму внутрішньому запам'ятовуючому пристрої. При цьому, файли на такому пристрої далеко не завжди розташовуються найкращим чином.

Постійне нераціональне розміщення файлів на диску з часом викликає зниження швидкості доступу до даних і негативно впливає на довговічність запам'ятовуючого пристрою. Щоб цього уникнути, диск необхідно періодично дефрагментувати.

Про те, що таке дефрагментація жорсткого диска, і як її проводити, читач дізнається з цієї статті.

Твердотільні накопичувачі SSD набувають все більшого поширення, поступово займаючи місце класичних жорстких дисків. У порівнянні з останніми, SSD мають ряд переваг, що забезпечують значний приріст швидкодії комп'ютера.

Водночас, для ефективного використання SSD і максимальної тривалості їх служби комп'ютер необхідно відповідним чином налаштувати. Про те, які саме зміни рекомендується внести в налаштування Windows, і йтиметься.

У операційній системі Windows є можливість зробити так, щоб комп'ютер вважав якусь папку самостійним запам'ятовуючим пристроєм. В розділі "Комп'ютер" відображатиметься його значок. Пристрій буде мати свою літеру, а файли, що знаходяться в такій папці, будуть доступні за шляхом, що формується з урахуванням цієї літери.

Загалом, усе виглядатиме так, ніби до комп'ютера підключили додатковий диск чи флешку. При цьому, папка, яка підключається, може знаходитися як на внутрішньому запам'ятовуючому пристрої, так і на знімному носії.

Досягнути згаданого вище ефекту можна двома способами.

В процесі експлуатації комп'ютера іноді виникає необхідність перерозділити простір запам'ятовуючого пристрою комп'ютера на локальні диски (змінити кількість логічних розділів або ж розміри деяких з них).

У Windows Vista і пізніших версіях Windows зробити це можна, використовуючи штатні засоби операційної системи. Власники ж комп'ютерів на базі Windows XP, 2000 вимушені використовувати додаткове програмне забезпечення.

У статті описано один з універсальних способів вирішення завдань, пов'язаних з перерозподілом дискового простору, що працює в усіх версіях Windows.

Стаття про основні принципи роботи сучасних комп'ютерних запам'ятовуючих пристроїв - жорстких дисків (HDD) і твердотільних накопичувачів (SSD).

Читач дізнається про переваги та недоліки кожного типу носіїв, а також про те, що потрібно враховувати при їх виборі та придбанні.

Програма Victoria є одним з кращих засобів перевірки жорстких дисків комп'ютера. Проте, вона не працює в 64-бітних версіях Windows. Використати програму Victoria на комп'ютерах з такою операційною системою можна, тільки "завантажившись" зі спеціальної флешки або диска.

В статті описано порядок створення завантажувальної флешки з цією програмою.